Середню зарплату мобілізованим скасовано: що платити у 2026

TL;DR: з 19 липня 2022 року роботодавець не зобов'язаний зберігати середню зарплату мобілізованому працівнику - лише робоче місце і посаду, а будь-які виплати понад це він робить добровільно і на власний розсуд.

Багато бухгалтерів досі рахують середню зарплату мобілізованому за старою схемою - і даремно. Закон №2352-IX прибрав це зобов'язання ще у 2022 році, і норма діє без обмеження строком. Роботодавцю за це нічого не буде. Питання лише в тому, що платити добровільно і як не потрапити на ЄСВ чи ПДФО там, де цього можна уникнути.

Ключові висновки

• З 19 липня 2022 року (Закон №2352-IX, зміни до частини третьої статті 119 КЗпП) за мобілізованим працівником зберігаються лише робоче місце і посада - середню зарплату роботодавець платити не зобов'язаний.
• Роботодавець може добровільно виплачувати матеріальну допомогу чи інші заохочення, але рішення варто закріпити в колективному договорі або наказі керівника.
• Регулярні виплати мобілізованому ризикують потрапити до фонду оплати праці за Інструкцією №5 і потягнути ЄСВ 22% - податкова оцінює це за фактичною періодичністю, а не назвою виплати.
• Нецільова благодійна допомога звільнена від ПДФО і військового збору лише в межах річного ліміту за пп. 170.7.3 ПКУ, прив'язаного до прожиткового мінімуму для працездатної особи; суму понад ліміт оподатковують на загальних підставах.
• Грошове забезпечення мобілізованому нараховує і оподатковує військова частина за ставкою військового збору 1,5% - роботодавець до цих сум стосунку не має.

Чи повинен роботодавець зберігати середню зарплату мобілізованому працівнику?

Ні. До 19 липня 2022 року частина третя статті 119 КЗпП справді гарантувала мобілізованому працівнику робоче місце, посаду і середній заробіток. Закон №2352-IX прибрав саме останнє слово з норми: тепер за працівником зберігаються лише робоче місце і посада. Формально це виглядає як одна фраза, викреслена з речення, а по суті - зникло ціле зобов'язання, яке роботодавці роками рахували автоматично.

Перехідних положень чи дати завершення в законі немає, тож норма діє однаково і для тих, кого мобілізували в перший тиждень війни, і для тих, кого призвали вчора. Станом на 2026 рік жодних нових змін до цієї частини статті 119 не ухвалювали. Компанія зарплату не винна. Натомість держава платить мобілізованому грошове забезпечення окремо, через військову частину, і ця сума ніяк не пов'язана з посадовим окладом на цивільній роботі.

Які виплати може здійснювати роботодавець мобілізованому працівнику?

Оскільки закон не забороняє добровільні виплати, а лише не вимагає їх, компанія має право платити мобілізованому працівнику матеріальну допомогу, разову грошову винагороду чи компенсувати витрати на лікування. Головна умова - рішення не повинно виглядати як стихійна щедрість без підстав.

Найбезпечніший варіант - закріпити порядок виплат у колективному договорі: суму, періодичність і підстави для нарахування. Якщо колдоговору немає, оформіть наказ керівника і, за наявності профспілки, погодьте його з виборним органом первинної профспілкової організації. Це не бюрократична формальність, а документ, який захистить компанію під час перевірки, коли податкова вирішить перевірити, чому саме цей працівник отримав саме таку суму.

Тут варто врахувати ще один практичний нюанс: оформлення виплат мобілізованим часто плутають зі звичайним кадровим документообігом, а помилка в наказі коштує дорожче за саму допомогу. Бухгалтерське бюро «Альянс» супроводжує кадровий облік ФОП і компаній з 2009 року і готує такі накази й розрахунки так, щоб вони витримали будь-яку перевірку - якщо хочете передати це фахівцям, залишіть заявку на консультацію з кадрового обліку. Матеріал має інформаційний характер і не замінює індивідуальну консультацію щодо вашої ситуації.

Чи потрібно нараховувати ЄСВ на виплати мобілізованому працівнику?

Залежить від того, як виплата виглядає з боку податкової. Стандартна ставка ЄСВ - 22% бази нарахування. Разова матеріальна допомога, не прив'язана до виконання трудових обов'язків, за Інструкцією №5 не входить до фонду оплати праці і формально ЄСВ не обкладається.

Але як тільки виплата стає регулярною - щомісяця, у фіксованій сумі, усім мобілізованим однаково - вона починає виглядати як звичайна заохочувальна виплата з фонду додаткової зарплати. А така вже підпадає під ЄСВ на загальних підставах. Донарахування 22% плюс штраф і пеня за заниження бази - ціна помилки тут відчутна. Тому одноразова допомога до дня народження чи на лікування - це одне, а щомісячна "компенсація зарплати" під іншою назвою - зовсім інше з погляду перевірки.

Скільки ПДФО і військового збору утримувати з допомоги мобілізованому?

Нецільова благодійна допомога від роботодавця не оподатковується ПДФО і військовим збором у межах річного ліміту за пп. 170.7.3 ПКУ, розмір якого щороку перераховують від прожиткового мінімуму для працездатної особи. Сума понад цей ліміт оподатковується вже на загальних підставах - 18% ПДФО і 5% військового збору.

Тут легко переплутати два різні платежі. Ставка військового збору 1,5% застосовується лише до грошового забезпечення військовослужбовців, яке нараховує і виплачує військова частина чи Міноборони. До виплат, які робить цивільний роботодавець своєму мобілізованому працівнику, застосовується звичайна ставка 5%, чинна станом на 2026 рік для зарплати та інших оподатковуваних доходів. Це різні джерела виплат з різними ставками, і плутати їх не варто.

Як оформити виплату мобілізованому і відобразити її в обліку?

Порядок дій простий, якщо не пропускати кроки. Спершу зафіксуйте рішення про виплату в колективному договорі або наказі керівника з чіткою підставою - мобілізація конкретного працівника, підтверджена копією повістки, витягом з наказу військової частини чи довідкою. Далі визначте суму й періодичність: разова допомога документально безпечніша за регулярну.

Нараховану суму відобразіть у бухгалтерському обліку як інші операційні витрати або витрати на оплату праці - залежно від класифікації виплати за Інструкцією №5, і подайте її у складі Податкового розрахунку з ознакою доходу, що відповідає обраному типу допомоги. Зберігайте підтвердні документи про статус мобілізованого працівника: без них будь-яка пільга щодо ПДФО чи ЄСВ не встоїть під час перевірки.

Підтвердженням статусу зазвичай слугують копія повістки або військового квитка з відміткою, витяг із наказу військової частини про зарахування на військову службу чи довідка про проходження служби. Прийміть їх від працівника чи його родини у зручний спосіб - фотокопія теж підходить, якщо оригінал недоступний. Окремо ведіть облік накопиченої за рік суми нецільової благодійної допомоги: як тільки вона наближається до річного неоподатковуваного ліміту за пп. 170.7.3 ПКУ, наступні виплати того самого календарного року вже підпадають під ПДФО і військовий збір з суми перевищення.

FAQ

Чи можна взагалі не платити мобілізованому працівнику нічого?

Так, це не порушення закону. Роботодавець зобов'язаний лише зберегти робоче місце і посаду за працівником; жодних виплат понад це законодавство не вимагає.

Чи можна повернути виплату середньої зарплати мобілізованим добровільно?

Так, компанія може за власним рішенням продовжувати нараховувати суму, еквівалентну середній зарплаті, як матеріальну допомогу - головне закріпити це рішення в колдоговорі чи наказі, щоб уникнути спорів під час перевірки.

Хто нараховує грошове забезпечення мобілізованому - роботодавець чи держава?

Грошове забезпечення нараховує і виплачує військова частина за рахунок державного бюджету. Цивільний роботодавець до цієї виплати відношення не має і податки з неї не утримує.

Чи оподатковується військовим збором нецільова благодійна допомога мобілізованому?

Ні, якщо сукупна сума за календарний рік не перевищує неоподатковуваний ліміт з пп. 170.7.3 ПКУ. Оподатковується лише сума перевищення - за ставками 18% ПДФО і 5% військового збору.

Чи потрібна згода профспілки на виплату допомоги мобілізованому?

Погодження з виборним органом первинної профспілкової організації потрібне лише тоді, коли порядок виплат визначає наказ керівника, а не колективний договір, і профспілка на підприємстві взагалі є. Якщо профспілки немає, наказу керівника достатньо.